Відомо, що забезпеченість дитини мікронутрієнтами (МН) – вітамінами і мікроелементами – багато в чому визначає її резистентність, соматичне, фізичне і психічне здоров'я. Вітаміни та мінерали необхідні для забезпечення всіх видів обміну, функціонування імунної, ендокринної, нервової системи і досягнення дитиною кінцевого зросту [1-4, 10].

Дефіцит вітамінів і мікроелементів часто називають «прихованим голодом», адже він протягом тривалого часу не виявляється клінічно. Оскільки дефіцит кожного МН може призвести до серйозних порушень в організмі, то існує необхідність ідентифікувати клінічні прояви того чи іншого дефіцитного стану [1, 2, 9].
Потреба у вітамінах і мікроелементах залежить від віку, особливостей біологічного стану, обміну речовин, конкретного періоду життя, статі, фізичної активності, наявності хронічних хвороб та інших чинників. Найбільш схильними до ризику розвитку дефіцитних станів є діти під час періоду росту та розвитку, ослаблені недостатнім харчуванням і перенесеними хворобами, з соціально неблагополучних сімей. Проте останнім часом дефіцит вітамінів і мінералів нерідко діагностується в дітей, які проживають у сім'ях з середнім і високим соціально-економічним статусом [2, 8, 9].
Функції мінеральних елементів в організмі людини різноманітні. Вони беруть участь у формуванні різних тканин, а, входячи до складу біологічно активних білків, вітамінів і ферментних систем, активують, регулюють і забезпечують фізіологічні процеси організму [3, 4, 9, 10].
Багато досліджень останніх років демонструють вплив недостатності мікроелементів на розвиток гастродуоденальної патології. Найбільша увага надається цинку (Zn), залізу (Fe), міді (Cu) та йоду (I) [1, 5-7].
Гомеостаз мікро- та макроелементів нерозривно пов'язаний з функціонуванням травної системи [4-6]. У патогенезі будь-якого дисбалансу елементного статусу існує обов'язкова патогенетична складова, пов'язана з порушенням роботи шлунково-кишкового тракту.
Одним з основних критеріїв, який враховують при виборі препарату для корекції вітамінно-мінеральної недостатності, є дані про конкретні позитивні результати клінічних досліджень його ефективності [1, 8].
Метою нашого дослідження була оцінка ефективності корекції дефіциту есенціальних мікроелементів у дітей з хронічним гастродуоденітом (ХГД) у фазі неповної ремісії мінерально-вітамінним комплексом Активал^® Макс (АТ «Береш Фарма», Угорщина).

Матеріал та методи
Для визначення ефективності Активалу^® Макс було сформовано 2 групи дітей віком від 12 до 15 років, хворих на ХГД у фазі неповної клінічної ремісії.
Пацієнти групи порівняння (n=30) отримували тільки загальноприйняту гастроентерологічну терапію. Дітям основної групи (n=32) до загальноприйнятого лікування було додано препарат Активал^® Макс. За віковим, статевим складом та характером порушень зі сторони органів травлення обидві групи достовірно не відрізнялись між собою. Обстеження дітей проводилось відповідно до протоколу дослідження за загальноприйнятими методиками. Контрольну групу становили практично здорові діти (n=32).
Після отримання згоди батьків Активал^® Макс призначали дітям віком після 12 років з хронічним гастродуоденітом у фазі неповної клінічної ремісії, котрі мали низькі показники Zn, Cu, Fe, I у плазмі крові, у дозах відповідно до віку 1 раз на день через 15 хв після їди упродовж 4 тижнів.

Результати й обговорення
Клінічні прояви ХГД у дітей характеризувались больовим (абдомінальним), диспепсичним та астеновегетативним синдромами.
У більшості хворих при об'єктивному обстеженні визначалися симптоми хронічної інтоксикації різного ступеня вираженості (головний біль, слабкість, пітливість, втомлюваність) та вітамінно-мінеральної недостатності (блідість, сухість та лущення шкірних покривів, заїди в кутах рота, атрофічні зміни нігтьового ложа).
Контроль ефективності лікування проводився на п'ятий, дев'ятий, чотирнадцятий день та в кінці лікування, тобто після місячного курсу прийому препарата.
Проаналізувавши динаміку клінічних проявів хронічного гастродуоденіту, було відзначено, що на 5-й день проведення корекції у 25 (78,1±7,3%) дітей основної групи та у 23 (76,7±7,7%) групи порівняння відмічалось зникнення шлункової диспепсії, на 9-й день спостереження у 31 (96,9±3,1%) дитини основної групи та 27 дітей (90,0±5,5%) групи порівняння реєструвалось зникнення кишкової диспепсії. У цей же період відмічено зникнення болючості при пальпації живота в 30 (93,8±4,3%) дітей основної групи та в 24 (80,0±7,3%) – групи порівняння.
Після двотижневого лікування покращання загального стану відмічалось у 31 (96,9±3,1%) хворого основної групи, у групі порівняння – в 25 (83,3±6,8%) пацієнтів.
Також у 27 (84,4±6,4%) дітей основної та 19 (63,3±8,8%) – групи порівняння в кінці лікування зникли клінічні ознаки хронічної інтоксикації (р<0,05), у 31 (96,9±3,1%) дитини основної та 21 (70,0±8,4%) – групи порівняння зменшились або зникли симптоми вітамінно-мінеральної недостатності (р<0,001).
Клінічна динаміка була підтверджена результатами лабораторних досліджень. У пацієнтів основної групи було відмічено істотне підвищення рівня гемоглобіну (з 115,7±1,79 г/л до 125,0±1,26 г/л, р<0,001) та еритроцитів (з 3,36±0,05х10¹²л до 3,89±0,06х10¹²л, р<0,05), у той же час у дітей групи порівняння показники гемоглобіну дещо знизились (з 117,8±1,14 г/л до 116,3±0,96 г/л; р<0,3), а еритроцити незначно підвищились (з 3,46±0,05х10¹²л до 3,50±0,05х10¹²л, р<0,6).
Вивчення біохімічних показників крові показало підвищення рівня загального білка крові (з 61,96±0,72 г/л до 67,12± ±0,37 г/л, p<0,001) у пацієнтів основної групи. У той же час у дітей групи порівняння даний показник мав тенденцію до зниження (з 63,1±0,4 г/л до 60,94±0,37 г/л, p<0,001).
Після 4-тижневого прийому вітамінномінерального комплексу у дітей основної групи було зареєстровано достовірно вищі показники цинку, заліза, йоду та міді, ніж у групі порівняння (p<0,001, p<0,002, p<0,001, p<0,05 відповідно), хоча вони залишались нижчими, ніж у контрольній групі.
Динаміку змін показників есенціальних мікроелементів у сироватці крові після проведеного лікування у досліджуваних групах можна побачити на рисунку.
За період курсового прийому препарату Активал^® Макс не відмічено побічних ефектів, алергічних та токсичних реакцій; вітамінно-мінеральний комплекс добре переносився дітьми.

Висновки
Під час порівняння результатів загальноприйнятої та комплексної терапії виявлено, що на фоні терапії з використанням препарату Активал^® Макс спостерігалося зникнення больового і диспепсичного синдромів у більш ранній термін; усунення основних ознак вітамінно-мінеральної недостатності, поліпшення процесів травлення, позитивний вплив на білковий метаболізм та гормональний статус дитини.
МН є необхідною частиною комплексної системи збереження та відновлення здоров'я дітей. При цьому препаратом вибору в періоді реабілітації повинен бути вітамінно-мінеральний комплекс.
Препарат Активал^® Макс може бути рекомендований для проведення комплексної терапії дітям з хронічним гастродуоденітом для корекції станів, пов'язаних з недостатністю вітамінів та мікроелементів.

Список літератури знаходиться в редакції.

Комментарии к статье