Медицинская газета «Здоровье Украины»

 58-ма конференція Американської асоціації з вивчення хвороб печінки

2-6 листопада 2007 р., м. Бостон (США)

2-6 листопада 2007 р. у Бостоні (США) відбулася 58-ма щорічна конференція Американської асоціації з вивчення хвороб печінки (AASLD) – організації, що об'єднує досвід провідних науково-дослідних центрів і визначає сучасну стратегію діагностики та лікування хвороб печінки. Рекомендації AASLD у вигляді консенсусів, протоколів та алгоритмів визначають основні засади лікувальної та наукової роботи і є тією «дорожньою картою», за якою узгоджують пріоритетні напрями своєї діяльності як багатоцентрові дослідницькі групи, так і практичні лікарі первинної ланки. У роботі американського з'їзду щороку беруть участь і європейські фахівці-гепатологи. Цього року в роботі форуму взяли участь понад 5 тис. делегатів, серед яких були 19 спеціалістів із України.
Останні досягнення гепатології було представлено у понад 1500 доповідях, 200 усних виступів із яких прозвучали на 3 пленарних, 27 паралельних сесіях, семінарах і оглядових лекціях. Тематика форуму охоплювала проблеми від хронічних вірусних гепатитів та гепатоцелюлярної карциноми до спадкових хвороб печінки, від новітніх противірусних препаратів до досягнень трансплантології.

У привітальному зверненні до делегатів з'їзду президент AASLD, професор G.J. Gores запросив до участі у двох нових сесіях асоціації: «50-та річниця відкриття інтерферонів» та «Досягнення – для практиків». На першій урочистій сесії під головуванням професорів J.G. McHutchison та E.R. Schiff було представлено історичний огляд відкриття інтерферонів, а професор J.H. Hoofnagle висвітлив усі сучасні напрями терапевтичного використання інтерферонів за наявності хвороб печінки вірусної етіології.
Інша анонсована сесія відбулася на другий день конференції і була присвячена питанню практичного використання результатів останніх наукових досягнень. Провідні експерти у формі дискусії спробували визначити, коли і в який спосіб у практичній медицині можуть бути використані дані останніх теоретичних здобутків гепатології. Зокрема було проаналізовано діагностичну цінність методу еластометрії печінки у прогнозуванні портальної гіпертензії у хворих із HCV-асоційованим цирозом печінки, досліджено ефективність гемопоетичного фактора росту для корекції анемії та нейтропенії під час противірусної терапії хронічного гепатиту С (ХГС).
Перші пленарні сесії були присвячені трансплантології. Засідання відкрила доповідь J.M. Neuberger та A.D. Mayer (відділення гепатології лікарні Королеви Єлизавети, м. Бірмінгем, Велика Британія). Автори оприлюднили результати однорічного проспективного рандомізованого міжнародного дослідження доцільності редукції дози імунодепресанту такролімусу у поєднанні з мофетилу мікофенолатом та даклізумабом, що знижує ризик ураження нирок у хворих із трансплантованою печінкою.
В іншому 2-річному багатоцентровому дослідженні американських трансплантологів за участю 312 реципієнтів печінки було показано безпечність імуносупресивної терапії даклізумабом і такролімусом у поєднанні з мофетилу мікофенолатом у хворих із пересадженою печінкою і відсутність прямого впливу цих засобів на частоту рецидивів HCV-інфекції у пересадженій печінці. Доктор P.W. Angus і колектив авторів із Австралії та Нової Зеландії показали ефективність і безпечність комбінованого курсу адефовіру з ламівудином для профілактики рецидивів хронічного гепатиту В (ХГВ) у реципієнтів печінки. До того ж така комбінація мала вагомі економічні переваги перед діючою схемою «ламівудин + імуноглобулін проти HBV».
Крім пленарних засідань, велику зацікавленість делегатів викликали дві оглядові лекції. Першу з них, присвячену зростаючій практиці використання донорської печінки від померлих, представив професор хірургії відділення трансплантології Мічиганського університету M. Merion. Основну увагу було приділено аналізу факторів донора, пов'язаних із високим ризиком загибелі реципієнта. Автор запропонував систему кількісного визначення «індексу донорського ризику».
Доктор Douglas Green із Йєльського університету присвятив свою лекцію дослідженню мітохондріального шляху апоптозу. Як відомо, сьогодні найбільш вивченим є шлях запрограмованої загибелі клітин, що проходить через активацію системи каспаз. На думку автора, дослідження іншого – каспазонезалежного – шляху апоптозу може мати велике практичне значення, оскільки розкриватиме механізми загибелі клітин у випадках, коли активацію каспаз порушено або блоковано, що спостерігається, наприклад, при хронічній HCV-інфекції.
Оскільки тематика цьогорічної конференції AASLD була надзвичайно насичена й різноманітна та презентувала досягнення найвужчих галузей гепатології – від вірусології та клітинної біології до епідеміології та прикладної клініки, – організатори завчасно розробили електронну систему індивідуального планування графіка відвідувань конференції. Ця система давала змогу ще за кілька тижнів до початку форуму в режимі on-line позначити вибрані доповіді, а програма відповідно до зазначених вимог складала індивідуальний графік відвідування, відразу позначаючи так звані конфліктні доповіді, тобто ті, що одночасно відбувалися в різних сесійних залах.
З усього розмаїття повідомлень, кожне з яких є ґрунтовним рандомізованим плацебо контрольованим дослідженням, що, можливо, буде враховане під час формування нових міжнародних стандартів терапії, особливу увагу привернули такі.
P. Ferenci, J.-M. Pawlotsky, S. Zeuzem з інтернаціональним колективом співавторів із Австрії, Великої Британії, Німеччини, Франції та США доповіли про результати другої фази дослідження PROVE2 з вивчення ефективності та безпечності нового препарату групи інгібіторів протеаз телапревіру (VX950) у комбінації з пегінтерфероном і рибавірином. Для дослідження було рандомізовано 4 групи з 332 пацієнтів. Комбінація трьох препаратів у попередньо нелікованих хворих із HCV 1b генотипу показала вірогідно вищу антивірусну відповідь на 4-му та 12-му тижнях терапії, ніж стандартна комбінація пегінтерферону з рибавірином. Найпоширенішими побічними ефектами телапревіру були екзантеми, нудота та анемія. На наступних етапах дослідження PROVE2 автори планують визначити частоту стійкої вірусологічної відповіді та ймовірність рецидивів.
Цікаві дані було представлено у доповіді F. van Bommel та співавт. (Німеччина) про дослідження ефективності монотерапії ациклічним інгібітором зворотної транскриптази тенофовіром хворих із хронічною NA-резистентною HBV-моноінфекцією. За умови використання 300 мг/добу цього препарату з 121 хворого на ХГВ, у яких було констатовано резистентність до попередніх курсів терапії нуклеозидними аналогами (NA – ламівудин, адефовір), у 91% з них було досягнуто зникнення ДНК HBV на 48-му тижні лікування, а у 78% пацієнтів нормалізувалася активність АлАТ. У жодного хворого не виявлено ознак розвитку резистентності до тенофовіру або відновлення вірусемії.
Серед інших повідомлень, присвячених лікуванню «складних» пацієнтів, які не відповіли на стандартні курси противірусної терапії, хотілося б відзначити роботу D.R. Nelson зі співавт. (США), що демонструє безпечність та ефективність комбінації альбінтерферону α-2b у дозі 1800 мкг 1 раз на 2 тижні та рибавірину. За умови використання нової форми інтерферону 50% хворих на ХГС із 1b генотипом, у яких не було клінічної відповіді на курс пегінтерферону та рибавірину, досягли ранньої вірусологічної відповіді (12-й тиждень терапії) без вагомих побічних ефектів.
Окрім засобів етіотропної терапії хронічних гепатитів, велику увагу на цьогорічній конференції AASLD було приділено новим методам патогенетичної терапії гепатитів та їх ускладнень. У багатоцентровому рандомізованому плацебо контрольованому дослідженні, виконаному колективом авторів із Великої Британії, уперше запропоновано й доведено ефективність нового способу профілактики кровотеч із варикозних вен стравоходу. На прикладі 152 хворих із варикозом вен стравоходу ІІ ступеня і вище продемонстровано вірогідно нижчу частоту виникнення першої кровотечі (9% проти 21) за використання профілактичного курсу β-блокатора карведилолу в дозі 12,5 мг/день порівняно з традиційним методом перев'язки варикозних вен. Спираючись на отримані результати, автори запропонували поєднання карведилолу з перев'язкою вен як терапію першої лінії для первинної профілактики кровотеч із вен стравоходу у хворих із декомпенсованим цирозом печінки. Можливо, невдовзі цей компонент фармакотерапії портальної гіпертензії змінить запропонований Th. Poynard ще на початку 1980-х рр. неселективний β-блокатор пропранолол.
Нову амонійзнижувальну стратегію для лікування печінкової енцефалопатії запропонував L.M. Ytrebo зі співавт. (Норвегія, Канада). Виходячи з постулату, що вміст аміаку при захворюваннях печінки регулюється динамічною взаємодією метаболізму аміаку, глутамату й глутаміну у м'язах, кишечнику та нирках, автори сформулювали нову L-орнітин-фенілацетатну концепцію зниження амоніємії. На тваринній моделі вони продемонстрували, як L-орнітин знижує плазменний уміст аміаку через глутамінсинтетазу (продукція глутаміну в скелетних м'язах) та наступну екскрецію фенілацетилглутаміну з сечею. У результаті було досягнуто зниження вмісту аміаку в артеріальній крові, спинномозковій рідині та нормалізації внутрішньочерепного тиску в дослідних тварин зі змодельованим гострим ураженням печінки.
Окремий розділ паралельних сесій конференції було присвячено неінвазивним методам визначення стадій фіброзу печінки. Доповіді з цієї проблеми представили вчені з Бельгії, Японії, Італії, США, Франції, що підтверджує перспективність цього напряму досліджень. У роботі D. Lucidarme та співавт. запропоновано спосіб оптимізації швидкоплинної еластометрії через оцінку співвідношення значень міжквартильного розмаху та показника печінкової щільності.
На жаль, неможливо у стислому інформаційному повідомленні охопити всі теми, що розглядалися під час роботи такого грандіозного форуму. Поза цією публікацією залишилися доповіді з епідеміології, вірусології, цитології, імунології вірусних гепатитів, обмінних та спадкових хвороб печінки. Для мільйонів колег, які не змогли відвідати 58-му конференцію AASLD, і тих, кому пощастило бути там, але не вдалося почути все заплановане, AASLD надає можливість віртуально відвідати найважливіші засідання форуму із переглядом презентацій та прослуховуванням звукових записів виступів доповідачів на сайті www.aasld.org/eweb/StartPage.aspx.

Подготовила Юлия Пасечник