Закінчення. Початок у № 18, 19, 20

Морфологічні методи
Найточнішим методом діагностики варіанта остеодистрофії у хворих на ХХН є дослідження кісткової тканини, отриманої за допомогою біопсії гребеня здухвинної кістки (рівень А). Морфологічні методи включають гістіоморфометричне дослідження та оцінку швидкості мінералізації і залишаються золотим стандартом діагностики ренальних остеодистрофій (рівень А) (H.H. Malluche, M.C. Monier-Faugere, 1994).
Морфологічні методи включають гістіоморфометричне дослідження для кількісної оцінки мінералізованої і немінералізованої тканин кістки. Швидкість мінералізації визначають морфологічно за допомогою тесту з тетрацикліном («тетрациклінова мітка»). Препарат призначається двічі на день у дозі 0,5 г (3 дні) з інтервалом у 14 днів. Відомо, що тетрациклін включається в процес активної мінералізації і виявляється за допомогою флюоресцентної мікроскопії у вигляді подвійної лінійної позначки з шириною проміжку між позначками, що відбиває відстань, пройдену під час мінералізації за інтервал часу між прийомами препарату (в нормі 0,7-0,1 мкм/добу). При повільній мінералізації позначки зливаються або включення тетрацикліну в мінералізацію взагалі не відбувається (G. Hercz, Y. Pei et al., 1993), тобто розвивається остеомаляція, таблиця 5 (D.J. Sherrard, G. Hercz et al., 1993).

Рентгенологічні методи
На ранніх стадіях розвитку захворювання рентгенологічні методи діагностики не інформативні. Рентгенологічні ознаки виявляються лише у розгорнутій стадії хвороби.
Гіперпаратиреоїдна остеодистрофія має такі рентгенологічні симптоми:
• зниження висоти тіл хребців (платиспондилія), переважно в передніх відділах;
• деформації за типом клиноподібних та двовогнутих лінз;
• груботрабекулярна та зерниста перебудови кісткової структури;
• субперіостальна і субхондральна резорбції кістки;
• розшарування і стоншення кіркового шару;
• вогнищева остеоклазія;
• смугастий остеосклероз;
• генералізоване однорідне розрідження структури;
• значне стоншення кортикального шару;
• гіпостози;
• кісти;
• деформації, переломи.
Типові локалізації субперіостальних ерозій: середні фаланги і пальці руки, латеральний край ключиці, задньо-верхня поверхня ребер, лобкове зчленування. До тяжких наслідків вторинного гіперпаратиреозу належить кальцифікація м'яких тканин і судин.
Для НОХК характерними є змазаність трабекул губчастої речовини, деформації тіл хребців, патологічні переломи. Для остеомаляції типовими є ділянки просвітлення (зони Лоозера, псевдопереломи) в ділянках максимального фізичного навантаження (ключиці, гомілки, стегнова кістка).

Визначення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) методом денситометрії
Денситометричні методи, які дають інформацію про кісткову мінералізацію (вміст мінералів, г/см²), включають рентгенологічний метод, двопроточну абсорбціометрію, кількісну комп'ютерну томографію і ультразвукове дослідження. За допомогою рентгенівської та радіоізотопної денситометрії можна точно визначити ступінь демінералізації кістки (M.V. DeVita, L.L. Rasenas et al., 1992; M. Rix, H. Andreassen et al., 1999). Іншими способами оцінки мінералізації є комптонівська дифрактометрія та нейтронно-активаційний аналіз. Кісткова денситометрія доцільна в діагностиці тяжкості ураження кісткової тканини, а також для оцінки ефективності остеотропного лікування, проте не дає змоги диференціювати різні види остеодистрофій, що можуть мати місце при ХХН.
Для діагностики варіанта ураження кісткової тканини у хворих на ХХН пропонується використовувати комплекс критеріїв, наведених у таблиці 6.
Диференційо-діагностичні критерії ВОХК:
• високий рівень концентрації креатиніну;
• підвищений рівень ПТГ (у 2,5 раза і більше за норму);
• низький рівень концентрації кальцію;
• збільшений рівень концентрації фосфору та активності лужної фосфатази;
• високий рівень концентрації магнію у крові та зменшення МЩКТ.
Диференційно-діагностичні критерії НОХК:
• високий рівень концентрації креатиніну;
• нормальний або знижений рівень ПТГ;
• нормальний або збільшений рівень концентрації кальцію і фосфору в крові;
• низька активність лужної фосфатази;
• нормальна або зменшена МЩКТ.
Диференційно-діагностичні критерії ГК-Оп:
• наявність остеопенії або остеопорозу;
• нормальні або незначно підвищені рівні концентрації креатиніну крові;
• анамнестичне вживання ГК у загальній дозі понад 5000 мг;
• підвищений рівень ПТГ (в 1,5 раза);
• зниження концентрації кальцію і фосфору в крові;
• збільшення активності лужної фосфатази.
Диференційно-діагностичні критерії Інв-Оп:
• остеопороз або остеопенія;
• нормальна або незначно підвищена концентрація креатиніну крові;
• похилий вік;
• наявність менопаузи;
• нормальні показники кальціє-фосфорного обміну.

Публікуються матеріали монографії В.В. Поворознюка і Л.П. Мартинюк «Ренальна остеодистрофія», яка вийде у другому півріччі 2007 року.

Комментарии к статье