Хвороба Паркінсона є однією з тих, що дуже повільно відкривають свої таємниці перед людством. І хоча перші спроби лікування цієї патології датуються серединою XIX ст., її патогенез був розшифрований лише в другій половині минулого століття. У 1957 р. Карлссон (Швеція) показав, що експериментальна акінезія у тварин зменшується за призначення леводопи, а в 1960 р. Ерингер і Горнікевич (Австрія) виявили недостатність дофаміну в головному мозку померлих, які мали хворобу Паркінсона. Патогенетичне лікування цієї патології застосовується у світі майже 50 років, але в нашій країні більшість лікарів досі не знайомі з сучасними принципами діагностики та лікування хвороби Паркінсона.
З метою ознайомлення неврологів з основними принципами ведення цієї категорії хворих у Львові відбулася перша практична школа з вивчення хвороби Паркінсона. Лікарі мали можливість не тільки прослухати цікаві та змістовні лекції, а й ставити запитання, брати участь у розборі клінічних випадків і огляді пацієнтів.

Школа тривала три дні. У перший день розглядалися питання анатомії та фізіології екстрапірамідної нервової системи й сучасні методи діагностики екстрапірамідних порушень. У другій частині лікарі ознайомилися з принципами диференційної діагностики синдрому паркінсонізму та шкалами, за якими визначається ступінь вираженості рухового дефіциту в пацієнта. Третя частина школи, що відбулася 15 травня, була присвячена фармакотерапії хвороби Паркінсона.

Учасників школи привітала заступник начальника Головного управління охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації Тетяна Петрівна Пошивак.
– До цього часу залишається велика кількість нез'ясованих питань, що стосуються хвороби Паркінсона. А практикуючі лікарі, на жаль, взагалі не знайомі з цією патологією. Отже, організація науково-практичної школи для неврологів нашого регіону є надзвичайно необхідною та корисною справою, за що хотілось би подякувати в першу чергу головному спеціалісту Управління охорони здоров'я з неврології Яношу Євгеновичу Саноцькому і фармацевтичній компанії Boehringer Ingelheim. Сподіваюся, що отримані в рамках цього заходу знання з діагностики та лікування хвороби Паркінсона допоможуть лікарям в їх практичній діяльності. Зі свого боку ми будемо сприяти подальшому проведенню подібних практичних шкіл, у тому числі з інших актуальних питань неврології.

Голова представництва фармацевтичної компанії Boehringer Ingelheim Еміль Цьорнер побажав учасникам школи плідної праці та коротко нагадав про основні напрями роботи компанії.
– Фармацевтична компанія Boehringer Ingelheim має 150 дочірніх компаній практично в усіх країнах світу і займає на сьогодні 15 місце за обсягом чистих продажів. Місія нашої компанії – розробка та впровадження інноваційних ліків для лікування найскладніших і найактуальніших захворювань людства. Щороку ми витрачаємо понад 1,7 млрд євро на наукові дослідження. Крім того, Boehringer Ingelheim проводить наукові семінари та конференції для лікарів і провізорів, забезпечує стипендіями молодих науковців, у тому числі й в Україні.
Не байдужою для нашої компанії є доля пацієнтів із хворобою Паркінсона, тому ми виступили організаторами і спонсорами першої західноукраїнської практичної школи з вивчення хвороби Паркінсона. Лікарям відомо, що компанією Boehringer Ingelheim випускається один із найперспективніших препаратів для лікування цього захворювання – Мірапекс. Цей препарат широко використовується в усьому світі для терапії початкових та розгорнутих стадій хвороби Паркінсона як в якості монотерапії, так і для зменшення дози леводопи. Неврологи України та їх пацієнти можуть розраховувати на підтримку компанії Boehringer Ingelheim і в майбутньому.

Доцент кафедри неврології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук Юрій Олександрович Матвієнко присвятив свою доповідь фармакотерапії хвороби Паркінсона. Його лекція тривала близько двох годин, але лікарі з великою зацікавленістю слухали про історію вивчення цієї патології, про сучасні методики лікування важкої та надзвичайно актуальної недуги. Підсумовуючи доповідь, Юрій Матвієнко ознайомив лікарів з узагальненим алгоритмом лікування хвороби Паркінсона.
– При виявленні захворювання на початковій стадії пацієнтам показана лише психосоціальна підтримка та реабілітація. При появі симптомів, що обмежують повсякденне функціонування, вибір тактики лікування залежить від віку хворого та ступеня неврологічного дефекту. Пацієнтам віком до 50 років за можливості відстрочення застосування леводопи призначається агоніст дофамінових рецепторів (Мірапекс) ± амантадин або інгібітор МАО-В (селегілін, расагілін) або холінолітик центральної дії (тригексифенідил, бензотропін та ін.).
Така ж схема показана віковій категорії 50-70 років за помірно вираженої неврологічної симптоматики, якщо має місце виражений моторний та когнітивній дефект, у віці за 70 років призначається леводопа в мінімальній ефективній дозі (або в комбінації з агоністом дофамінових рецепторів).
За погіршання стану до схеми лікування додається леводопа або збільшується її доза, якщо препарат був призначений на попередньому етапі. За появи флуктуацій, дискінезій, нейропсихіатричних або вегетативних симптомів можливі такі кроки:
– корекція схеми прийому леводопи з переходом на форми сповільненого вивільнення;
– доповнення лікування інгібітором КОМТ (оборотні інгібітори катехол-О-метилтрансферази – толкапон, ентакапон);
– доповнення або корекція дози агоніста дофамінових рецепотрів, амантадину, селегіліну;
– призначення атипових нейролептиків, симптоматичних психотропних і вегетотропних препаратів.
За неконтрольованих флуктуацій, дискінезій, тремору єдиним виходом є стереотаксичне нейрохірургічне втручання.
Наприкінці лекції лікарі ознайомилися з кількома історіями хвороби. Учасники школи мали можливість оглянути пацієнтів з синдромом паркінсонізму, зібрати анамнез, провести діагностичні проби, оцінити дані лабораторних та інструментальних досліджень і в результаті поставити діагноз.
У рамках школи були розглянуті заходи психосоціальної реабілітації пацієнтів із хворобою Паркінсона. Відомо, що ці хворі почувають себе в'язнями власного тіла, близько 96% відзначають страх перед життям і 86% – невпевненість у собі. Отже, першочерговими є налагодження контакту з пацієнтом і психологічна допомога. Увагу лікарів привернули до таких важливих немедикаментозних заходів реабілітації, як лікувальна фізкультура (для цих хворих розроблені спеціальні комплекси вправ) і дієтотерапія.
Щоб оцінити рівень знань учасників практичної школи, їм було запропоновано таке завдання. Переглядаючи документальний фільм, у якому проводилося детальне фізикальне і неврологічне обстеження пацієнтки з хворобою Паркінсона, лікарі мали відповісти на цілу низку запитань та охарактеризувати її неврологічний статус. Результати опитування довели, що завдяки школі лікарі набули всіх необхідних знань для діагностики та лікування цієї серйозної патології.

Як виникла ідея проведення практичної школи з питань паркінсонізму? З цим питанням ми звернулися до організатора цього заходу, головного спеціаліста з неврології Управління охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації Яноша Євгеновича Саноцького.

– Чи є хвороба Паркінсона актуальною для нашої країни?
– Епідеміологічні дослідження хвороби Паркінсона в Україні, на жаль, не проводились, отже, ми напевне не знаємо, скільки таких хворих є в нашій країні. На сьогодні лише в кількох областях (Київська, Вінницька) є достовірні дані щодо розповсюдження цієї патології. Судячи з цих цифр, рівень захворюваності в Україні відповідає середньоєвропейському показнику. Але необхідно кілька років цілеспрямованої праці, щоб створити реєстр пацієнтів із хворобою Паркінсона і дізнатися про справжню розповсюдженість патології.

– Як можна охарактеризувати рівень надання спеціалізованої допомоги пацієнтам з хворобою Паркінсона в Україні?
– До останнього часу патогенетичне лікування хвороби Паркінсона за сучасними схемами проводилося лише в кількох спеціалізованих центрах. Більшість неврологів у провінції вважали цю патологію судинною і, вказавши діагноз «судинний паркінсонізм», призначали хворим вазоактивні препарати, ноотропи та циклодол. Отже, некоректний діагноз ставав причиною неправильного лікування і швидко прогресуючого погіршання стану хворого.
Тому вкрай необхідним є навчання неврологів, ознайомлення з сучасними поглядами на патогенез захворювання, основними методами діагностики, диференційної діагностики, лікування та реабілітації таких хворих. З цією метою і була організована перша практична школа з вивчення хвороби Паркінсона.

– Хто виступив ініціатором проведення цього надзвичайно важливого для української неврології заходу?
– Подібні школи (воркшопи) вже давно проводяться в Європі. Саме такий формат – тривалість школи 3-5 днів, невелика кількість учасників (10-15), можливість дискусії між викладачами і слухачами, виконання завдань і тестів – допомагає лікарям здобути максимальну кількість теоретичних знань і практичних навичок.
Ідея організації практичної школи з питань паркінсонізму для практикуючих лікарів-неврологів нашої області виникла у співробітників Львівського центру екстрапірамідної патології. Наш центр був створений у січні 2005 р., але спеціалізована медична допомога хворим з різноманітними екстрапірамідними захворюваннями, у тому числі хворобою Паркінсона, в нашій області надається з кінця 90-х років. Хотілося б також подякувати фармацевтичній компанії Boehringer Ingelheim та керівництву Обласного управління охорони здоров'я.

– Чи планується продовження проведення таких шкіл?
– Такі школи будуть проводитися й надалі, двічі на рік. У них зможуть взяти участь лікарі з кількох областей західного регіону, а не тільки Львова та Львівської області. До речі, у першій школі, яка щойно завершилась, взяли участь кілька лікарів з Івано-Франківська.

Підготувала Наталя Міщенко

Комментарии к статье